Інгібітори АПФ посилюють ефект блокаторів ангіотензинових рецепторів

Блокатори рецепторів ангіотензину II у вигляді монотерапії можуть блокувати ренін-ангіотензинову систему, однак цей ефект нетривалий, пишеться в січневому номері Hypertension. Цей ефект буде більш повним і тривалим при додатковому призначенні інгібіторів АПФ.

Д-р Michel Burnier і його колеги (Університетська Клініка, Лозанна, Швейцарія) оцінювали можливості блокади ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РАС) за рахунок блокаторів рецепторів ангіотензину II (АТ II) у вигляді монотерапії та в поєднанні з інгібітором АПФ.

Двадцять нормотензивних пацієнтів рандомізовано отримували лозартан (100 мг / добу) або телмісартан (80 мг / добу) протягом 1 тижня. На другому тижні ці ж препарати приймалися разом з лізиноприлом (20 мг / добу). Потім 10 пацієнтів рандомізовано отримували монотерапію лозартаном або телмісартаном у великих дозах, з подальшим додаванням інгібітору АПФ.

Відповідь артеріального тиску (АТ) на ангіотензин блокувався на 35% при прийомі 100 мг / сут лозартану і на 36% — при прийомі 80 мг / сут телмісартан. При прийомі тих же доз, але в два прийоми, величина блокади склала 77% для обох блокаторів рецепторів AT II. При додаванні лізиноприлу блокада досягала відповідно 76% і 79%.

Таким чином, монотерапія лозартаном і телмісараном в максимальних рекомендованих дозах не могла забезпечити 24-годинну блокаду РАС. Додавання інгібітора АПФ дозволяло добитися майже повної і тривалої блокади РАС. Хоча учасники дослідження були нормотензивними, автори вважають, що отримані результати можуть бути застосовані і до пацієнтів з гіпертонією. В майбутньому належить уточнити, чи забезпечує повна 24-годинна блокада РАС кращу органопротекціі, ніж минуща блокада.

Джерело: www.solvay-pharma.ru

Комментарии закрыты